Меблі для аптеки: що насправді вимагають санітарні норми

Аптека — це приміщення, яке щодня миють і дезінфікують. Меблі тут живуть у режимі, якого не знає жоден офіс: вологе прибирання по кілька разів на зміну, дезрозчини, санітарний день раз на місяць. Більшість проблем із аптечними меблями починається не з дизайну, а з того, що під цей режим їх ніхто не рахував.

Нижче — що саме вимагає чинна норма, які з цих вимог падають на меблі, і що з цього випливає для матеріалу та конструкції.

Який документ регулює

Чинний документ — Державні санітарні норми і правила «Санітарно-протиепідемічні вимоги до аптечних закладів», затверджені наказом МОЗ України від 10.07.2025 № 1099. Він замінив попередню інструкцію і саме на нього посилається Держлікслужба під час перевірок.

Прямих вимог до меблів у ньому небагато — три формулювання. Але кожне з них тягне за собою цілком конкретні наслідки для конструкції.

Три вимоги, які стосуються меблів

Перша — про поверхні. Розділ II, пункт 2:

Поверхня стін, стель, перегородок та підлоги має бути гладкою, легкодоступною для вологого прибирання і дезінфекції.

Формально тут ідеться про огороджувальні конструкції, але на практиці інспектор дивиться на приміщення цілком: якщо обладнання створює недоступні для прибирання зони, питання виникнуть.

Друга — про матеріал устаткування. Розділ II, пункт 7 вимагає, щоб виробниче устаткування мало гладку поверхню, виготовлену з матеріалів, стійких до дії медикаментів та хімічних реактивів, і витримувало обробку дезінфекційними розчинами.

Третя — про розміщення, той самий пункт 7:

Устаткування та меблі розташовують таким чином, щоб вони були доступні для прибирання та не загороджували джерел світла.

І окремо пункт 8 забороняє тримати у виробничих приміщеннях устаткування, яке не стосується виконуваних там робіт, — це вже про те, що зайва шафа «щоб не викидати» є порушенням.

Що з цього випливає для матеріалу

Вимога «гладка поверхня, що витримує дезінфекцію» на рівні матеріалу означає передусім одне: у виробу не повинно бути відкритих торців.

Ламіноване ДСП саме по собі до вологи стійке — ламінат не вбирає воду. Вразливе місце інше: розпиляний торець. Якщо його не закрити, плита в цьому місці починає вбирати вологу під час кожного вологого прибирання, і через кілька місяців кромка набрякає. Далі це вже не відмиється й не відшліфується — деталь міняють.

Тому для аптеки кромка потрібна по всьому периметру кожної деталі, включно з тими ребрами, яких «не видно», — низ цоколя, задні ребра полиць, внутрішні вирізи під комунікації. Саме на невидимих ребрах економлять найчастіше, і саме вони першими розбухають, бо стоять ближче до підлоги, де під час миття найбільше вологи.

• ПВХ-кромка на зовнішніх, робочих ребрах — вона товща й тримає удар візка чи ноги;
• щільне прилягання кромки без шва, у який затікає розчин;
• клас емісії Е1 для плити — аптека це закрите приміщення, де персонал проводить зміну цілком.

Клас емісії варто перевіряти документально, а не на слово: це той параметр, який неможливо оцінити на око, і одночасно єдиний, що стосується здоров’я людей у приміщенні.

Де це ламається на практиці

За нашим досвідом проблемні місця повторюються з об’єкта на об’єкт.

• Стик стільниці. Будь-який шов на горизонтальній поверхні збирає вологу й розчин. Що менше стиків у робочій зоні — то довше живе стільниця.
• Цоколь і зона біля підлоги. Тут найбільше вологи під час миття. Відкритий низ бічної стінки — найчастіша причина заміни деталі.
• Зона біля мийки, якщо вона є в приміщенні. Потребує окремої уваги до герметизації.
• Фурнітура. Петлі й напрямні в аптеці працюють інтенсивніше, ніж в офісі: шухляди з препаратами відкривають десятки разів за зміну.

Чому «не загороджувати джерела світла» — не формальність

Ця вимога виглядає як дрібниця, але вона визначає висоту й розташування пристінних шаф. Якщо високий стелаж перекриває вікно або світильник, з’являється затінена зона — а в аптеці освітленість робочого місця впливає ще й на те, наскільки впевнено фармацевт читає дрібний шрифт на упаковці.

Практичний висновок: висоту пристінних конструкцій треба узгоджувати з розташуванням світильників ще на етапі планування, а не підганяти меблі під уже змонтоване світло.

Що питати у виробника

Короткий перелік питань, які варто поставити до того, як підписувати специфікацію:

• Чим закриті торці — усі, чи лише видимі?
• Який клас емісії плити і чи є на неї документ?
• Яка товщина кромки на робочих ребрах?
• Чи передбачено доступ для прибирання під обладнанням і за ним?
• Скільки стиків матиме стільниця в робочій зоні?
• Чи можна отримати сертифікат якості на партію — і в які терміни?

Наш досвід

Peral виробляє корпусні меблі з 1998 року, власний цех у Києві. Серед реалізованих аптечних проєктів — аптеки «Добрий день» і «Біла ромашка».

Якщо ви плануєте відкриття або переобладнання, подивіться розділ про меблі для аптек — там приклади робіт і форма для прорахунку за вашим планом приміщення.